Судова реформа в Україні від 2017 року

Від 2 червня 2016 року Верховна Рада України ухвалила за основу і в цілому Закон України «Про судоустрій і статус суддів», чим забезпечила нову імплементацію змін до Конституції в частині правосуддя згідно з Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».

Так, з 2017 року головним судом у системі судоустрою є Верховний Суд. Система судоустрою складається з місцевих, апеляційних судів та Верховного Суду. Також, для розгляду окремих категорій справ відповідно до Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) в системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди.

Відповідно до положень статті 31 вказаного вище Закону вищими спеціалізованими судами є: Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд. Вищі спеціалізовані суди розглядають справи, які віднесені до їх юрисдикції процесуальним законом.

У відповідності до статті 36 цього Закону Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Наразі, місцеві суди загальної юрисдикції продовжать здійснювати свої повноваження до початку роботи місцевого окружного суду, юрисдикція якого буде розповсюджуватись на певну територію або територіальну громаду.

Протягом наступних шести місяців відбуватиметься процес утворення Верховного Суду в регламентованому порядку на базі існуючих вищих спеціалізованих судів.

Крім того, не пізніше кінця 2017 року, повинні бути сформовані й Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд.

На посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Разом з цим, вимога щодо компетентності кандидатів у судді охоплюватиме не тільки аспект професійності, а також інші аспекти – етики, моралі особистий, соціальний  та інше. Така конституційна вимога конкретизована в цьому Законі (відповідно до статті 69 Закону)

Звертаю увагу, що відповідно положенням статті 135 Закону чітко врегульовано питання суддівська винагороди, яка регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Також, регламентовано проведення моніторингу способу життя суддей та подання ними щорічних декларацій доброчесності та декларацій щодо родинних зв’язків.

Отже, проаналізувавши основні нагальні зміни в системі українського судоустрою та всієї судової системи, сміливо можна стверджувати, що реальні зміни почалися, «дорожня карта» намальована, залишилось тільки впровадити заплановане.

Щиро Ваш, адвокат Кучерявий О.П.